Зміна клімату

Майбутня зміна клімату вплине як на природні ресурси та екосистеми регіону та басейну Дністра, так і на їх населення та господарство.

Аналіз сукупності моделей регіонального клімату на основі «помірного» сценарію глобальних викидів парникових газів А1B показав, що порівняно з 1981-2010 роками до середини століття очікується зростання середньорічної, максимальної та мінімальної температур повітря на 1,0-1,2°С ( див. таблицю та карту). При цьому підвищення мінімальної температури буде, ймовірно, більшим, ніж максимальної, внаслідок чого зменшаться місячна та річна амплітуди. Найбільше потепління слід очікувати в холодну пору року, особливо в зимові місяці. До середини ХХІ століття у басейні Дністра можлива зміна та режим зволоження. Хоча загальна річна кількість опадів значно не зміниться (при обраному сценарії його збільшення та зменшення мають однакову ймовірність), можливий його суттєвий перерозподіл між сезонами та місяцями. Ймовірно, подовжиться період без дощів, але при цьому зросте інтенсивність та повторюваність сильних опадів (особливо сильних дощів) та нерівномірність їхнього розподілу територією басейну. Загалом у басейні можна очікувати м’якшу та більш вологу зиму, більш спекотне та сухе літо, теплий та вологий вересень та більш посушливу та теплу осінь. Аналіз очікуваних змін до середини століття, порівняно з періодом 1971-2000 років, показує ті ж тенденції (див. таблицю), хоча кількісні параметри цих змін дещо відрізняються через відмінності кліматичних характеристик двох базових періодів.

Малюнок 1.1. Очікувані зміни середньої температури повітря та кількості опадів.

Ресурси та галузі господарства, найбільш уразливі щодо зміни клімату у басейні Дністра

Водні ресурси

  • Посилення мінливості режиму та обсягу стоку, особливо у середній та нижній частинах Дністра.
  • Погіршення якості поверхневих вод внаслідок підвищення температури, зниження стоку, антропогенного забруднення.
  • Продовження зниження рівня підземних вод.
  • Подальше погіршення стану малих річок.

Лісові ресурси

  • Ймовірна зміна видового складу та зміна висотних меж деревних порід (Карпати).
  • Зникнення окремих вологолюбних видів у середній та нижній частинах Дністра.
  • Ймовірна поява нових хвороб та шкідників.

Екосистеми та водно-болотні угіддя

  • Зменшення біорізноманіття.
  • Скорочення ареалу проживання корінних видів внаслідок пересихання оселищ.
  • Погіршення якості води та вселення чужорідних видів.

Іхтіофауна

  • Скорочення видового складу.
  • Зникнення чи скорочення нерестовищ.
  • Зростання впливу видів-вселенців.

Сільське господарство

  • Збільшення частоти та інтенсивності посух та інших екстремальних явищ.
  • Дефіцит води для зрошення.
  • Погіршення родючості внаслідок засолення ґрунтів, ерозії та зсувів.
  • Зниження продуктивності та деградація пасовищ.
  • Поява нових шкідників рослин та захворювань тварин.

Водопостачання

  • Зниження рівня підземних вод.
  • Пересихання колодязів та джерел – основних джерел води у сільській місцевості.
  • Можливий дефіцит доступних водних ресурсів у нижній частині басейну та погіршення якості води.

Інфраструктура

  • Можливе погіршення внаслідок високих літніх температур, опадів, паводків.

Населення

  • Ризик для життя, пов’язаний з екстремальними погодними та гідрологічними явищами.

Корисна інформація:

У 2013 – 2017 роках. у рамках Дністровського компоненту проекту «Зміна клімату та безпека у Східній Європі, Центральній Азії та на Південному Кавказі» (виконавці – Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН) та Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ)) були розроблені «Стратегічні напрями адаптації до зміни клімату у басейні Дністра та план їх впровадження».

Цей документ також включає результати аналізу зміни клімату у басейні річки Дністер та інтегрований аналіз уразливості у басейні.

Документ був схвалений Молдовою та Україною у квітні 2015 року у Києві.

В рамках цього проекту були визначені заходи щодо адаптації до зміни клімату за трьома напрямками: удосконалення інформаційної бази щодо адаптації до зміни клімату, екосистемна адаптація, відновлення та охорона екосистем та просвітництво.